Юрій Мушкетик (1929—2019) — майстер сучасної української прози. Його творчість відображає історичний розвиток держави і роль особистості в ньому, автор надзвичайно чутливий і до ритмів сучасного життя.  

У «повісті давно минулих літ» — «Іду на ви» Юрій Мушкетик відтворив життя кочівних племен, атмосферу чільного града Київської Русі — Києва. В центрі оповіді — юний русич Бус, який потрапив у полон до племені половчан і після різних пригод та випробувань повертається до свого роду і народу — до русів, полян, тобто — слов’ян.

Статті, оповідання, повісті, романи, новели на історичну тематику Ю. Мушкетик вибудовує на реальних подіях і постатях, але їх можна жанрово уточнити, як новела-версія, оповідання-гіпотеза, повість-диспут, роман-дослідження… Трагедійність його творів, що просякнуті гіркою правдою ХХ століття і століть минулих («Суд», «Солодке життя Оникія», «Козаки», «Українці донині, нині, прісно і вовіки віків»), якась озонна, катарсисна, вона очищує душу, наче знімає з неї тягар безневинної вини, в ній лунає чистий голос правди.

У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ю. Мушкетика: «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб», «Смерть Сократа», «Останній гетьман. Погоня», «Гетьман, син гетьмана», «Плацдарм. Жорстоке милосердя».