Борхес (1899—1986) — майстер короткої форми, у своїх фантастичних оповіданнях, новелах і притчах спирається на уяву. Його твори часто мають несподіваний початок. У них всесвіт гармонійний та філософський, який тонко описаний у фантазіях. До видання увійшли прозові твори зі збірок «Вигадані історії», «Книга піску», «Пам’ять Шекспіра». В оповіданнях митець розкриває парадокс людського буття в загадковому та незрозумілому світі. На думку Борхеса, збірка «Книга піску», написана в його останні дні, — найкраща книга. «Пам’ять Шекспіра» є продовженням мотивів, які є в «Книзі піску». За допомогою символів і метафор описує простір, час, смерть, самотність.